“Ніхто уже не зможе нав'язати нам суспільне безпам'ятство”, – з віча у Старому Угриневі
У день пам’яті Героїв Крут, 29 січня, у родинному селі Бандерів – Старому Угриневі на Калущині – з благословення Владик УГКЦ Володимира Війтишина, Миколи Сімкайла і Владики УПЦ КП Івана Бойчука відбулося багатолюдне віче, приурочене присвоєнню Президентом Віктором Ющенком звання Героя України Степану Бандері (посмертно) – у рамках патріотичної акції “Перехрестя пам’яті і чин”.
Лейтмотив віча: “Ніхто уже не зможе нав'язати нам суспільне безпам'ятство”.
Голова обласної ради Ігор Олійник і голова облдержадміністрації Микола Палійчук поклали синьо-жовтий вінок до бронзового пам’ятника славному землякові, який став “символом української непокори, українського спротиву і українського конструктиву в XX столітті”.
Разом з керівниками області вклонився легендарному дідові запрошений на урочистості його онук, уродженець Канади Степан Бандера, який з липня 2004 року мешкає у місті Києві.
“Я шкодую, що це тільки одна “зірка”, – сказав молодий Бандера, показавши на орден, – бо насправді тут мають бути мільйони “зірочок” для кожного, хто називає себе бандерівцем”.
38-річний онук Провідника ОУН пообіцяв завезти орден Держави у Торонто (Канада), щоб показати його дочці Бандери, теті Лесі, а також іншим онукам, які проживають у Німеччині. Після цього орден буде зберігатися у родинному обійсті Бандерів у Старому Угринові, у тамтешньому Меморіальному музеї.
“Цей орден повинен працювати. Дід Бандера хотів би цього”, – наголосив схвильований Степан Бандера.
Молодому Степану Бандері також вручили нагороду – обласну Почесну відзнаку до «100-річчя від дня народження Головного Провідника ОУН Степана Бандери».
“В непрості для України останні п'ять років в наших душах і в нашому небі витало питання: «Коли? Коли держава відважиться сказати про Степана Бандеру, що він – герой!», – зізнався у виступі голова облдержадміністрації Микола Палійчук. – Прикро, але доходило уже до політичних спекуляцій” ГоловаОДА підкреслив: “Не заради рейтингів, не заради самоутвердження справді український Президент Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Підписав тоді, коли ніхто не зможе йому закинути і слова про те, що зроблено все це заради політичної вигоди”.
Микола Палійчук переконаний, що “не нащадки, а ще наше покоління зрозуміє ціну втраченого і складе вдячність за здобуте. Тому що тільки історична пам'ять дає народові шанс на майбутнє. Ніхто уже не зможе нав'язати нам суспільне безпам'ятство. Ми зрозуміли, чиї ми діти, за що закидали гранатами нашу свободу в останніх схронах і нас уже не спинити”.
“Ще в давньому Римі вважали, що справжній переможець той, хто напише історію переможеного народу, – наголосив оратор. – Після століть терпіння і надій, після десятиліть боротьби і опору на 19-му році нашої новітньої державності нам і далі пробують абзац за абзацом писати нашу історію. – Нам пробують розказувати, кому народ повинен поклонятися, а кого забути. Але є в нашого народу дати і постаті, котрі, ніби Говерла, височіють над Україною і не дають принизити нашу пам'ять і нашу національну гідність”.
“Ми зібралися у роковини Крут вшанувати юних героїв і дякувати провидінню, що на пам'яті Крут виросло покоління тридцятих і сорокових, котре передало у наше XXI століття вогонь живого прагнення і вміння не тільки вмирати, але й перемагати заради України. Вся діяльність Степана Бандери була спрямована на те, аби згуртувати народ від Сяну до Дону, від Чернігова до Севастополя навколо осердя творящої української ідеї, вселити в народну душу віру в свою самодостатність і свою всеосяжну спроможність, – підкреслив Микола Палійчук.
“Як колесо історії не може обертатися без осі, – так нація не може рухатися у світовому просторі без знакових орієнтирів. – Заберіть у нації її світочів – і ви отримаєте натовп, котрий, не розуміючи, буде брести вселенськими дорогами, затоптуючи своє і несучи на своїх плечах майбутнє і добробут чужих народів”.
За його словами “Постать Бандери все могутніше і могутніше виринає в українській суспільній свідомості. І рано чи пізно намагання тих, котрі волають про роз'єднуючу сутність бандерівського руху, стануть очевидно безпорадними і смішними з погляду вічності. Тому що вся діяльність Степана Андрійовича була спрямована на те, аби згуртувати народ від Сяну до Дону, від Чернігова до Севастополя навколо осердя творящої української ідеї, вселити в народну душу віру в свою самодостатність і свою всеосяжну спроможність”.
У своєму виступі на багатолюдному віче голова обласної ради Ігор Олійник підкреслив: “ У нас сьогодні дві прекрасні дати, які ми вшановуємо, бо вони визначають нашу сутність. Тут, у батьківському домі Степана Бандери, ми відзначаємо присвоєння Степану Бандері найвищої державної нагороди – Героя України.
Водночас сьогодні, у 92 річницю бою під Крутами, ми повинні згадати і віддати шану героїям Крут, молодим людям, які загинули за Україну. Ці дві дати поєднані. Степан Бандера вчився на тому подвигу. Він знав про подвиг молодих киян, студентів, які зупиняли московську навалу, що йшла на Київ. Це був один з уроків того, як часто потрібна самопожертва, аби збудувати свою державу.
В одній із своїх праць Степан Бандера писав: “Тільки за рахунок великих жертв можна побудувати свою державу”.
Пригадаймо, коли у віці 26 років Степан Бандера, приймаючи на себе місію провідника ОУН, сказав: “Приймаю цей свій смертний виклик”. Він розумів куди іде і яка його майбутня дорога. Але знав: без боротьби не буде своєї держави. Все своє життя він віддав для того, щоб ми мали надію, щоб ми з вами жили у своїй вільній державі.
“Кожен свій крок людина повинна звіряти з тим, що остання мета його – це визволення своєї держави” – це також слова Степана Бандери. Їх він написав в еміграції після багатьох років боротьби тут. Він твердо знав і вірив – Україна буде.
І сьогодні я вітаю усіх; вітаю депутатів обласної ради, які одностайно проголосували за те, щоб звернутися до президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Я вітаю всіх наших шановних ветеранів, бо сьогодні український за духом президент Віктор Ющенко належно відзначив на державному рівні героїв УПА та ОУН – підписав указ про надання воїнам ОУН-УПА статусу борців за незалежність України.
Ми сьогодні на своїй землі і повинні цю землю берегти. Це наша земля і ми повинні бути її господарями. У цьому нам показав приклад Степан Бандера”.
Довідка:
Онук провідника ОУН Степан Бандера народився 27 червня 1970 року у Вінніпезі, (Канада). Мати його народилася у Бельгії, в родині шахтарів-остарбайтерів. Бабця – зі Східної України. А дідо – з території, де сьогодні Польща.
У 1973 році народилася сестра Богдана; у 1975 – народилася сестра Олена.
у 1974 році Степан Бандера закінчив школу Святого Йосафата; у 1979-му закінчив коледж Святого Михаїла
У 1984 році помер батько Степана Андрій Бандера
У 1991 році канадієць українського походження Степан Бандера вперше приїхав в Україну 1992 – створив українсько-англійську газету ”Студенець” 2005, червень – працює в Києві на ”5 каналі”


